Святкові гноми .

Пошила їх 12 штук. Одного забрав синочок ... йому скоро 33 🙂 , але в душі ми всі маленькі діти. Було б чудово ,якщо б їх купили ,бо на мій ноут пролився чай ( та ще й з цукром!!!) і йому , на жаль , капець ,сказали . Ось така чорна полоса у мене. Але то може й на добре , бо прийдеться прискоритись у шитті , адже треба збирати грошики на новий ноутбук . На сина мало надії - у нього зараз нема фінансів. Так що маю надію сама заробити.
А ще запрацює думка щодо дизайну та ідей , підсвідомо шукаючи те , що люди все таки беззастережно захочуть придбати.
Пишу зараз з чужого компа. Трохи сумно , бо звязок зі світом трохи розірваний , залежність від віртуального світу дає себе знати .