Знову листячко , - на сумці та на косметичці . Цієї осені у нас , у Львові , мабуть десь три бабиних літа було. І ще цей тиждень тепло ,як улітку . Останні теплі днини . А згодом ,почнеться слякоть , вітер, холод собачий - одним словом все те ,чого я так не люблю.
Зима світла і якась святкова , але при умові ,що сніжок і ніякої цяпанини на дорозі . А ще боюсь страшенно впасти , коли ожеледиця . Та що там ожеледиця ... Десь два тижні назад впала на рівному місці ,так би мовити, мордою об асфальт ! Рука не проходить ніяк , п'ю обезболюючі ... Обличчя вже не таке страшне , але плямка якась таки залишилась. Мабуть це тільки я можу заплутатись у своїх власних чоботах.
Зима світла і якась святкова , але при умові ,що сніжок і ніякої цяпанини на дорозі . А ще боюсь страшенно впасти , коли ожеледиця . Та що там ожеледиця ... Десь два тижні назад впала на рівному місці ,так би мовити, мордою об асфальт ! Рука не проходить ніяк , п'ю обезболюючі ... Обличчя вже не таке страшне , але плямка якась таки залишилась. Мабуть це тільки я можу заплутатись у своїх власних чоботах.
Сумки у тебя обалденные все! Я тоже боюсь падать, как правило падаю на ровном месте! В ту зиму ляпнулась - думала без руки останусь, скоро год, а рука до сих пор тянет. Что-то с сухожилием сделала...
ВідповістиВидалитиДякую Люда за добрі слова про мої сумки.
ВидалитиА руки наші руки тепер уже не як в юності . Що поробиш - час біжить...
Соломіє, обожнюю ТВОЮ осінь в виробах. Чудово!
ВідповістиВидалитиА лід? Так ми всі боїмося, падаємо, лікуємось. Тримайся, все минає. Удачі.
Інночко! Дякую!
ВидалитиЯ зимою ходжу як бабуся 95 років - згорблена і в страху , щоб не впасти , так цього боюся.
Будеш у Львові телефонуй .Надіюсь мій номер телефону у тебе зберігся. Якщо ні , напишу.
Дякую за запрошення, але я поки з Києва невиїздна.Життя вносить свої корективи. Але надію маю.
Видалити